На кольонії села Кожина яку створено після суцілення грунтів в 1936 році сімя Вавженюків в роках 1937-1938 збудувала хату за традиційною технологією “на зруб” і схемою: велики сіні з 4 цальового диля, кухня з 1 вікном  та кімната (хата) з 1 вікном зі сходу та 2 вікнами з півдня. Вікна були триподільні.  Кухонний кут направо від входу займала кахляна хлібна піч з плітою і запічком. Посередині поміж кухнею і кімнатою стояла кахляна “стінуовка”. Печі робив Багнюк зі Ступник. Підлога в сінях була з незафазованих дощок, а в кухні і кімнаті з фазованих “на заклад”. Стелю яку звуть тут “полапом” зроблено з ополів на які навалено вимішану з січкою і коровячим лайном глину. Посередині горища стояв цегаяний комин “димнік”.  Горище було незабудоване,  а двохспадовий дах на жердяних кроквах покритий був цементовою черепицею. Фундамент хати виконано з польового гранітового каменя вагою до 200 кг. Простір під підлогою  засипано жовтим писком. На хаті не було ніяких здоблень. Дерево на хату брали з Янівського бору. Окрім господаря Юліяна Вавженюка хату будували тесля з Гукович Василь Максимюк і помічник Василь Лукянюк з Ляхів. Сімя Юліяна і Марії
Вавженюків з сином переїхала з Кожина до нового дому в 1938 році. В 1939 році народився ім другий син Андрій і дві дочки: в 1942 році Надія і в 1947 році Ніна.
       8 березня 1998 року Андрій Давидюк, Юрій і Дмитро Місіюки відвідали п. Костючук яка проживала в Білську і домовилися про продаж хати за 800 злотих. Хату було куплено за гроші зароблені на організації танцювальних забав Підляським Відділом Союзу Української Незалежної Молоді. Його тодішні активні члени: Павло і Фома Місіюки, Андрій Давидюк, Марко Малаховський, Ярослав Данилюк, Христофор Токаюк, Славомир Левчук та серед них “сеньор” Юрій Місіюк протягом кількох робочих 2-3 дневих виїздів на зламі квітня і травня 1998 року розібрали і перевезли хату на терен “вітрака в Козліках”. Хату перетранспортували безкоштовно Людмила Филимонюк та Анджей Ліпський з Пасинок. Було її складено під дах з розібраної черепиці і чекала реконструкції. В такій спосіб завершився 2-гий етап активності в “козліцьцькому скансені”. Розпочався він ще в 1994 році в березні від заготівлі жердок на огороджу. Протягом тих років виконано крила до вітряка весною 1995 р. і браму у вересні 1999 р.
    Самого вітряка було збудовано в 1986 році молодью з Більська і Кожина, після його демонтажу в Тресьцянці потойбік річки Нарви і перетранспортування на пасовисько на полях Ступнік, поблизу церкви в Козліках. Ділянку землі і вітряка  купили за гроші зароблені більською молодю на маланках. Тоді землю міг купувати  тільки господар,  тому від імені молоді і за її гроші ділянку купив батько Івана Михальчука, одного з українських активістів, Володимир Михальчук з Кожина. Крім будови вітряка викопали тоді ще “колодець”. Спалах першої активності невдовзі пригас. Його кульмінаційним моментом був серпень1988 року і 1000 ліття хрещення Русі, якого памятним знаком є деревяний хрест при козьліцькій церкві. Від того часу околицю “вітряка” почав заростати ліс.
     Тільки у квітні 2000 року Володимир Михальчук який був тоді формально власником “вітрака в Козліках” від імені СУНМівців склав до Уряду Гміни в Більську подання про умови забудування діляики хатою. У вересні 2000 року був готовий будівельний проект якого автором став архітект Юрій Крисюк, а 19 лютого 2001 року отримали дозвіл на будову. Аж восени 2005 року, 20 жовтня частина вже майже 20 літніх сосон пішла під пилу і на їх місці зявилася хата. Ставит її майстер Сергій Ничипорук з Гайнівки родом з Грабовця. Однак саму будову попередило кілька подій.
      Перша з них сталася в суботу 12 березня 2005 року в Біловежі на запустах перед великим постом, які проходили в новозбудованому Іваном Хващевським пенсіонаті (до того Іван брав участь у реконструкції “вітряка в Козліках” ще в осени далекого 1986 року, а також пізніше в 1993 році разом з Вячеславом Вашкевичом перекрив дах гонтом, та  в лютому 1995 року вирізав для нього крила). Зібралася на них “сотня”, майже всі активісти першого етапу будови “вітряка в Козьліках”. Юрій Місіюк розповів про засноване в 1998 році Товариство друзів скансену в Козьліках і його неспроможність вирішити сфінансування будови хати. Богдан Карчевський задекларував, що при допомозі профінансує проект, тим більше що це хата його дідів збоку матері. Після цього відбулося  кілька виїздів під “вітряк”, а Юрій Левчук на спільні з Богданом Карчевським кошти замовили і вирізали “пудруби”. Однак до осени справа будови не рушила з місця.
     Другою подією була зустріч яка пройшла 9 жовтня 2005 року під вітряком Юрія Місіюка з Андрієм Давидюком і Юрієм Ігнатюком. В дискусії опрацьовано тоді нові засади на яких буде спиратися будова хати і в подальшому розбудова “скансену”. Згідно з ними Іван Михальчук, який в міжчасі став власником ділянки, перепише “вітракову” землю на особи які приступлять фінансово до проекту будови. Мінімальне вкладення було визначене на 2 тис. зл. Вклад гарантував право користування хатою в приватних цілях але в обмеженому розмірі. Учасники проекту зобовязувалися до фінансування  також експлуатації після закінчення будови. Метою будови хати було передусім створення цілорічного обєкту в цілях інтеграції і едукації українського середовища, зокрема молоді. Юрій Ігнатюк опрацював текст договору якій спирався на згадані засади. Пропозицію приступити до проекту скеровано в першу чергу до осіб раніше заангажованих в розбудову вітряка, зазначено однак що можуть долучати також нові.
     Вже 13 жовтня приступити до договору  Місіюк і Ігнатюк запропонували Іванові Михальчукові якій вніс першу вплату і 20 жовтня розпочалася будова. На зборах інвесторів 11 листопада які пройшли біля зрубу будованої хати вирішено закінчити приймати до проекту нові особи до кінця року. Після цєї дати Іван Михальчук перепише власність ділянки. Крім того Юрій Левчук та Богдан Карчевський куплять сусідній ліс і перезначать його на побільшення вітрякової териториї. Після того як кінцево визначиться група учасників проекту розбудови скансену в Козьліках Левчук і Карчевський перепишуть на них власність після повернення коштів. Ліс був куплений ними 22 листопада. На зборах затверджено також план розбудови запропонований Місіюком. Окрім хати яка найдется в оселі колонійного типу буде ще споруджено “шпіхіер”, “клуню”, “баню” і “скліеп”. В дальшому майбутньому також “хліви”, можливо “кузьню”. Подвіря  зі згаданими обєктами буде оточено “плотом”.
      Протягом листопада відбулося кілька робочих виїздів, яки полягали на порядкуванні гілля після карчування териториї під хату. Взяли в них участь також молоді хлопці. До грудня 2005 р.на хаті стояли вже крокви, а до проекту приступило 16 осіб. До половини січня 2006 року до проекту приступило 21 осіб. До того часу почищено стіни вкладено “пудлогі” і “полапи”, на “горие” споруджено дві спальні, отеплено і покрито дах цементовою черепицєю. Пан Петро Антипюк з Гайнівки поставив піч і почав ставити “стінуовку”.

Збори 2007 року

Збори в 2007 році прйшли в двох турах. Перша - 20 січня 2007 р. в присутності 16 спосеред 26 співвласників.
Розпочав їх Юрій Ігнатюк якій повідомив про фінансові справи. Зібрані прийняли його звіт і доручили вести надалі фінанси співвласників.
Юрій Левчук задекларував що передає взамін за зарахування складок на наступні роки матерял на будову бані. Запропонував ціну 4 тис. злотих яку було прийнято. Повідомив також, що домовився з майстром який поставить баню на весні у себе, а потім здемонтує її і перевезе до скансену. Додав, що Богдан Карчевський передасть камені на фундамент бані але маємо їх самі перетранспортувати. Також самі маємо зробити фундамент під баню.
Юрій Ігнатюк зобовязався з черги зясувати справу сусідньої ділянки землі. Було запропоновано щоб взяло або купило її Товариство друзів.
На кінець визначено формальні збори на 17 лютого а після них запропоновано провести запустову зустріч.
Другий тур зборів пройшов 17 лютого 2007 року.
Юрій Ігнатюк повідомив що ділянка землі яка цікавить скансен є у власності гміни Більськ. Юрій Місіюк зобовязався що поцікавится справою можливості її аренди Товариством друзів. Присутніх повідомлено про домовленість з Ю. Левчуком та Б. Карчевським про дилі та камені. Всі погодилися з таким рішенням. Визначено річну складку на рівні попереднього року – 500 зл. Якщо буде потреба складку можна буде збільшити о наступних 500 зл. Коли фінансові потреби при будові бані переростуть заплпнований на поточний рік бюджет, дофінансують її особи які раніше задекларували вклад більший від решти співвласників -10 осіб по 2500 зл. Запланований бюджет 13 тис. зл. З нього має бути виконаний зачинений сирий стан бані. Інші інвестиції – ганок до хати, дашок на сходи вітряка і ремонт крил. Створення проекту і отримання згоди на забудову ділянки хлівом і клунею.
Заплановано провести імпрези:
19 травня  “В суботу перед Миколою”
16 червня “Сінокс”
13 жовтня “В ніч на Покрову” – проекція фільмів